ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ, ПСИХОТЕРАПЕВТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Якщо ви відчуваєте потребу у професійній підтримці та зростанні, розділенні та обміну досвіду, розв'язанні складних та глибоких фахових кейсів, етичних дилем, а також потребу у спільноті, що поділяє схожі цінності - супервізійна підтримка може стати для вас саме таким простором!

Тож супервізія це - безпечний простір та процес взаємодії фахівців з психічного здоров'я, перебуваючи в якому є можливість опрацювати професійний досвід, отримати та надати підтримку, а також поділитися фаховими турботами  та здобутками!

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

• Базовою умовою співпраці є наявність фахової освіти для надання послуг у сфері психічного здоров'я та легальна професійна діяльність.

• Можливо буде необхідна попередня зустріч для знайомства та прояснення очікувань.

• Ваша реєстрація та участь підтверджується попередньою оплатою.

• У разі відміни вашої участі оплата не повертається.

• У разі відміни заходу оплата повертається або переноситься.

• У разі відміни через форс-мажорні обставини оплата переноситься на наступну зустріч.

ГРУПОВА СУПЕРВІЗІЯ

• Група працює від 4-х учасників. Якщо кількість учасників на зустріч не набирається оплата переноситься або повертається.

ІНДИВІДУАЛЬНА СУПЕРВІЗІЯ

• Тривалість індивідуальної супервізії 50 хвилин.

Ці умови не можуть врахувати весь контекст реальності і відкриті для обговорення!

Наразі доступний тільки онлайн формат для групових та індивідуальних супервізій.

Структура зустрічі

• Коло вітань та прояснення запитів від учасників групи

• Визначення запитів для розгляду на зустріч

• Розгляд та обговорення запиту

• Перерва

• Розгляд та обговорення запиту

• Перерва

• Коло рефлексії та кристалізації досвіду

• Завершення

Тривалість зустрічі

• 4 учасника - 150 хвилин, розглядається 2-3 запита

• 5 і більше учасників - 180 хвилин, розглядається 3 запити

Запити учасників

• практичний кейс

• питання до групи

• етичний кейс

• запит на підтримку

• пропозиція супервізора

За участі більше 5 фахівців в груповому процесі створюється внутрішнє та зовнішнє коло учасників, які по різному взаємодіють між собою.

• Підготувати ваш запит, зібрати інформацію про кейс, тощо.

• Мати надійний зв'язок та зручний пристрій для взаємодії.

• Бути в усамітненому, безпечному, захищеному від втручання та переривання просторі, бути в статичному положенні, не пересуватися транспортним засобом чи перебувати на вулиці.

• Оплатити участь у груповій  чи індивідуальній супервізії заздалегідь.

• Згідно чинного законодавства, важливо мати письмову інформовану згоду від клієнтів про вашу залученість у процес супервізування та розкриття певної інформації про роботу з клієнтом зі збереженням конфіденційності (Про це детальніше ми можемо попередньо поговорити на супервізійній зустрічі).

Кожен учасник групи або індивідуальної супервізії за бажанням/потребі може отримати СВІДОЦТВО, що засвідчує досвід СУПЕРВІЗІЇ з підписом, печаткою та годинами індивідуальної та/або групової супервізії від Міжнародної спілки супервізорів. Для отримання свідоцтва необхідно мати від 10 годин супервізування.

Для отримання СЕРТИФІКАТУ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ необхідно:

• мати 10 і більше відвідань та активної участі в групі або сесій індивідуальної супервізії

• представлення мінімум 2-х практичних кейсів (для групової супервізії)

• бути залученим в обговорення етичних питань чи дилем

• оформити письмову роботу з подальшим представленням в групі (для учасників групових супервізій) або в індивідуальній супервізії

Письмова робота включає

• есей з професійної етики (орієнтовно 2000 символів без пробілів) 

• перелік та короткий опис здобутих або розвинених компетенцій, аналіз практики за час відвідування супервізій, обмеження та зони зростання (2000 - 3000 символів без пробілів)

• опис та аналіз практичного кейсу, що був розглянутий на супервізії та вплив супервізійної підтримки (довільний, проте не більше 5000 символів без пробілів)

Головна мета цієї роботи підсумувати свій професійний досвід, представити її  та отримати підтримку та відгук!

Для представлення робіт буде організовані окремі групові або індивідуальні зустрічі.

Письмові роботи представляються одразу на супервізійній зустрічі, та попередньо не передаються на розгляд чи оцінку супервізора або групи і не мають на меті контролюючого характеру.

Письмова робота після представлення надсилається супервізору на підпис після чого надсилається фахівцю разом з СЕРТИФІКАТОМ.

Отже ситуація з визнанням здобутої неформальної освіти в Україні наразі слабо регулюється, проте може бути визнана. Власне, немає чітких регламентованих стандартів для складання програм, щоб вони в майбутньому були зараховані при визнанні.

Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій (Закон України «Про освіту»).

Неформальна освіта для підвищення кваліфікації не підпадає під дію державних регуляції, тому не вимагає ліцензування або офіційних сертифікатів. Основна характеристика неформальної освіти - це здобуття знань та навичок поза формальною системою освіти, як-от курси, семінари та лекції. 

Для визнання сертифікатів неформальної освіти для підвищення кваліфікації, потрібно звертатися до конкретного закладу освіти або роботодавця, де буде відбуватися підвищення кваліфікації, щоб дізнатися про їх вимоги до сертифікатів та процедури визнання.

Маючи навчання та досвід в полімодальній багатофокусній та реляційній супервізіях, я інтегрую ці підходи в своїй професійній діяльності та супервізійній практиці, що дозволяє структуровано та глибоко працювати з запитами супервізантів.

Використовуючи комплексний підхід до супервізії, це дозволяє охопити різні методи і модальності для підтримки та розвитку професійної діяльності фахівців, що дозволяє більш гнучко та ефективно вирішувати проблеми, з якими стикається супервізант. Врахування різних аспектів - фокусів у роботі фахівця/групи і супервізора спрямовує процес на розвиток професійних компетенцій, забезпечення якості надання послуг та зниження ризику професійного вигоряння.

Пропоную ознайомитися з моєю статтею про реляційний підхід "Покладаючись на реляційність"!

Реляційна перспектива в психотерапії - це підхід, який наголошує на важливості взаємодії між терапевтом та клієнтом, а не лише на внутрішньопсихічних процесах клієнта. Вона підкреслює, що зміни у психотерапії відбуваються через взаємодію, а не лише через терапевтичні втручання.

Основні принципи реляційної перспективи

• Взаємодія як основа:

Терапевтичні зміни визначаються взаємодією між терапевтом і клієнтом.

• Спільно створені феномени:

Терапевтичні феномени (наприклад, перенесення, контрперенесення) не просто визначаються терапевтом, а спільним процесом взаємодії.

• Реальна взаємність:

Підкреслюється важливість реальних взаємин між клієнтом і терапевтом, а не лише символічних.

• Зміна терапевтичного поля:

Вплив терапевта на терапевтичний процес не вимірюється просто "об'єктивним" впливом, а змінюється в залежності від взаємодії з клієнтом.

• Розвиток терапевтичного діалогу:

Терапевтичний процес – це діалог, де як терапевт, так і клієнт беруть активну участь у формуванні змісту та спрямованості.

Реляційний підхід застосовується в різних психотерапевтичних напрямках, зокрема

• Клієнтцентрована психотерапія

• Реляційний психоаналіз 

• Реляційний Транзакційний Аналіз

• Інтерперсональний психоаналіз

Переваги реляційної перспективи

• Сприяє глибшому розумінню психологічних процесів

• Сприяє розвитку більш ефективних терапевтичних стосунків

• Надає більшу гнучкість терапевтичному процесу

• Дозволяє врахувати індивідуальні особливості кожного клієнта.

Обмеження реляційної перспективи

• Може бути складніше для деяких клієнтів, ніж більш структурні підходи.

• Вимагає від терапевта високої емпатії та самоусвідомлення.

• Може бути складніше оцінити ефективність терапії, оскільки вона більш нелінійна, ніж інші підходи.

Загалом, реляційна перспектива є важливою складовою у різноманітних психотерапевтичних підходах, що дозволяє врахувати індивідуальні особливості клієнта та створити більш гнучку та ефективну терапію.

Так, поєднання індивідуальної та групової супервізії є корисним і надає ширший досвід у професійному розвитку фахівця. Ви можете бути учасником різних груп або мати стосунки з різними супервізорами, та вільні у своєму виборі. Важливо враховувати  кордони цих стосунків і формат взаємодії. 

В своїй професійній практиці я не суміщаю, такі подвійні стосунки будуть мати велике навантаження для учасників взаємодії. Найкраще мати різні терапевтичні та супервізійні стосунки.

Можливий незворотній перехід з супервізійних у терапевтичні стосунки при незначному досвіді супервізування та усвідомленні бажання/потреби змінити стосунки на формат особистої терапії. При цьому не буде можливості повернутися у супервізійні стосунки.